Codein Purple Drank Ступино

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Братаны, расскажу вам историю про одну мою приключуху, когда я закинул закладки и решил побегать по радуге смеясь. Так что встаём поудобнее, потому что я загрузился шпиганкой и сейчас расскажу вам, как всё произошло.

Сначала, конечно же, я развёл того таблеточника, чтобы он поделился своими наркотами. Ведь у меня была задумка попробовать грибы в сочетании с кодеином, чтобы проникнуть в альтернативную реальность. Так что я пришёл к нему на базар, заиграл глазками и начал разводить насчёт сделки.

– Эй, бро, ты не знаешь, где можно раздобыть грибы и кодеин? – спросил я, делая вид, что даже не парюсь.

Таблеточник посмотрел на меня с интересом и сказал, что у него есть меф, грибы и таблетки с кодеином. Я, конечно же, сразу открыл широкий рот, ведь это был джекпот! Я был уже в прете только от мысли об этом.

– Ну и сколько это удовольствие будет стоить? – спросил я у него, пытаясь не выглядеть слишком нетерпеливым.

Таблеточник оценил меня с головы до ног и сказал, что за всё это счастье придётся отдать несколько сотен баксов. Я так обрадовался, что сразу же заплатил ему и забрал свой сокровищный пакетик. Братаны, вы не представляете, как я уже был готов отправиться в своё приключение.

Как только я оказался дома, я сразу же подошёл к своему другу и предложил ему присоединиться к этой забаве. У него тоже был наркотический кайф, так что он сразу согласился. Мы сделали каждому по шпиганке перед походом в страну радуги.

Когда-то я уже пробовал грибы и ешку отдельно, но вот смешать их в одной поездке – это было что-то невероятное. Мы с другом смотрели друг на друга и смеялись, как идиоты. Вся наша реальность начала перекручиваться и переворачиваться.

Мы бежали по улице, будто летели над землёй. Всё вокруг нас стало яркими красками, а радуга над нами просто светилась во всей красе. Я даже увидел гномов, танцующих на тучках, и слышал звуки, которые я никогда не слышал раньше.

Цвета начали смешиваться и превращаться в новые оттенки, которые я даже не мог описать. Я чувствовал себя свободным, словно у меня были крылья, и я летал высоко-высоко. В моей голове находился целый мир, полный фантастических идей и мыслей.

Но хоть я и был в прете от этой поездки, я всё-таки понимал, что это временное состояние, и что вскоре всё кончится. Я знал, что нужно наслаждаться каждым мгновением и впитывать всю красоту мира, которая была передо мной.

И вот мы дошли до парка, где были горки и качели. Мы забрались на горку и просто сидели на самом верху, смотря вниз. Для меня это было как свободный полёт, а когда мы начали кататься – это было что-то нереальное.

Мы смеялись и кричали, мы смешивалися с воздухом и взлетали, словно два бесконечных облака. Мы делились своим счастьем, словно два безумных наркомана.

Но, как это всегда бывает, все хорошее когда-то заканчивается. Мы спустились с горки и поняли, что прет начал спадать. Цвета стали тусклее, а звуки стали тише. Мы перестали смеяться и просто сидели на скамейке, вздыхая от скуки и ждущие следующей приключухи.

История про то, как я купила кодеин и бегала по радуге смеясь, осталась в моей памяти как одно из самых незабываемых приключений. Я никогда не забуду тот момент, когда я проник в альтернативную реальность и наслаждался свободным полётом. Лучше наслаждаться жизнью в реальности, не подпуская себя к зависимостям. Жизнь – это такое ценное, не тратьте её зря на шпиганку и закладки.